Сторінка психолога
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ АДАПТУВАТИСЯ ДО ДИТЯЧОГО САДКА Початок відвідування дитячого садка – перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки із членами родини, сусідами або із знайомими дорослими. Незнайомі дорослі, нова обстановка, можливі зміни в режимі дня /домашній режим дня не завжди співпадає / все це викликає у дитини тривогу. Якщо малюка заздалегідь привчили до режиму дня, що чекає його в дошкільному закладі, якщо він уміє проситися в туалет, готовий до різноманітної їжі, вміє гратися іграшками, цікавиться ними, відгукується на слова вихователя , йому цікаво з іншими дітьми, не боїться їх, то адаптація пройде успішно. Зараз в дитячому садку практикується поступове звикання дитини до колективу. Новенькі дітки знаходяться в садку кілька годин (і якщо є можливість - то разом з мамою), а потім разом ідуть додому. Втім, якщо цей період затягується, дитина приймає нові правила як: "дитячий сад - це місце, де ми весело проводимо час разом з мамою". Щоб не вийшло такої підміни понять, час звикання не варто розтягувати. У цей адаптаційний період постарайтеся ...
Заздалегідь налагодити контакт з вихователем .Це важливо зробити ще до того, як дитина відчує, що вихователь залишиться єдиним дорослим на час маминого відсутності. І навчіться йому довіряти. Не оцінюйте вихователя і не критикуйте після того, як вибір вже зроблений . Ви вже зробили вибір - довірили свою дитину цій людині. Вам разом з вихователем належить обрати тактику поведінки, яка підходить саме для вашого малюка. Вранці спокійно, зібрано, рішуче, але разом з тим м'яко залиште дитину з вихователем , пояснивши, коли прийдете : поцілуйте дитину, помахайте рукою дитині у віконечко. Якщо у вас виникають запитання чи зауваження з приводу організації, розпорядку, харчування в дитячому садку - всі ці питання уточните у вечері. Увечері, прийшовши забирати дитину, постарайтеся організувати все так, щоб вам не потрібно було нікуди поспішати. Переступаючи поріг дитячого садка, присвятіть себе дитині, і лише їй. Привітно і лагідно забирайте дитину з дитячого садка, поцікавтеся, що вона робила, якими іграшками гралася, яку казочку слухала, з ким з діток подружилася. Ви втомилися на роботі, та все ж, постарайтеся не транслювати своїх негативних емоцій - ваше завдання бути позитивною, лагідною , показати важливість дитячого саду для дитини і - що не менш суттєво! - Не применшуючи значимість своїх "позасімейних" занять. І тоді ваш власний позитивний приклад стане одним з кращих внесків в майбутню успішність вашої дитини.
Поговоримо про …  НЕБАЖАННЯ ЧИТАТИ З давніх давен прийшла до нас думка : « Люди перестають мислити, коли перестають читати». Не секрет, що є родини, де ввечері або у вихідні дні телевізор працює цілодобово, а більшість куплених в часи дефіциту книжок стоять у шафі за склом і просто прикрашають інтер’єр. У таких родинах дитина бачить батька з газетою в руках і практично ніколи – з книжкою. Це формує ставлення до книги як до речі, без якої можна нормально прожити. Тоді вимогу до дитини : « Вимкни телевізор і негайно сідай читати!», - треба зняти. І робити з цього трагедію не варто. Хтось із ваших знайомих вміє і любить в’язати та шити, а ви – ні , і живете при цьому без комплексів і почуття неповноцінності. Всі люди – різні. І якщо ваша дитина не хоче читати, порівнюйте її не з сусідською дівчинкою, яка вільно читає у 5 років, а із собою. Так буде об’єктивніше. Якщо ви все таки хочете, щоб дитина любила читати, хай вона чує, як ви обговорюєте з чоловіком, бабусею чи подругою прочитану книжку. Та й просто бачить вас із книгою в руках. Ваш позитивний приклад стане ціннішим для формування потреби в читанні, ніж довгі лекції щодо користі книжок. Кілька порад для позитивного залучення дитини до читання: · Уникайте на перших етапах неілюстрованої літератури з дрібним шрифтом та в м’якій обкладинці, яка не дає книжці повністю розгорнутися; · Не допускайте тиску на дитину з приводу техніки читання / з годинником в руках і суворим виразом обличчя/, покарання , погроз, оскільки це може призвести до зворотної реакції – сталої нелюбові до читання взагалі; · Привчайте охайно, з любов’ю ставитись до книжок, не забороняйте дитині роздивлятись літературу, яка не відповідає віку чи є занадто дорогою; · Використовуйте маленьку хитрість: початок описового характеру прочитайте самі, а коли події почнуть розгортатися і сюжет стане динамічнішим, запропонуйте дитині дочитати самій; · Дуже уважно поставтеся до змісту вибраних книжок – вони повинні бути дуже цікавими, захопливими, написаними зрозуміло і просто, краще короткі ніж довгі; · Перевіряйте чи доступний текст для розуміння, оскільки інколи книжки містять незрозумілі слова або звороти; · Запропонуйте дитині знаходити помилки в тексті, який ви читаєте вголос, а вона очима стежить за правильністю вимовлених слів; · Підвищуйте техніку читання завдяки ігровим прийомам роботи з текстами-анаграмами, використайте книгу В.Едигея «Вчися читати, малюк». Обережно і обачно, ненав’язливо для дитини розвивайте техніку читання – і в результаті це підвищить інтерес до книги.
 Рекомендації батькам Чи задумувалися ви над тим, скільки разів на день ми робимо дитині зауваження, сваримо її за негарні вчинки чи неправильну поведінку ? Чому ж гарну поведінку, хороші вчинки, прояви доброти ми не помічаємо сприймаємо це як належне, забуваючи відповідно оцінити, іноді просто не помічаємо їх?
Якими словами можна дати позитивну оцінку діям дитини:
- Дуже добре ! - Відмінно ! - Чудово ! - Правильно ! - Я пишаюся тим, як ти працював ! - Гарно зроблено ! - Мені приємно бачити свою роботу ! - Вітаю ! Це те, що треба ! - Я знала (в), що ти можеш це зробити ! - Я б не зуміла (в) зробити краще ! - Це правильний шлях ! - Щодня це тобі вдається краще ! - Ти попрацював на славу ! - Ти обов’язково досягнеш успіху ! - Це видатний винахід ! - Ти робиш це дуже гарно ! - Як ти багато зробив (ла) ! - Розумник (ця) ! - Мені подобається хід твоїх думок ! - Я пишаюся тобою ! - Твоя робота дуже потішила мене ! - Я щиро радію за тебе ! - Я вірю в тебе ! - Це твоя перемога ! - Молодець !
|
|
